Коли на верхній щелепі довго немає бічних зубів, пацієнт нерідко чує на консультації слово «синус-ліфтинг». Пояснюють його коротко: «бракує кістки». Насправді за цим стоїть зрозуміла анатомія і два різні за складністю варіанти операції.
Чому на верхній щелепі бракує кістки
Кістка живе під навантаженням. Корінь зуба передає на щелепу тиск під час жування, і організм підтримує рівно стільки кісткової тканини, скільки потрібно для цієї роботи. Щойно зуб видалено, навантаження зникає і ділянка починає втрачати передусім висоту.
На верхній щелепі додається друга обставина. Кістка тут менш щільна, а над коренями бічних зубів розташована повітряна порожнина — гайморова пазуха, яка після втрати зуба схильна поволі розширюватися вниз. Кістка тоншає одразу з двох боків, тому за кілька років на місці шостого чи сьомого зуба може лишитися перегородка завтовшки в кілька міліметрів.
Як влаштована гайморова пазуха
Гайморова, або верхньощелепна, пазуха — парна повітряна порожнина в кістці над бічними зубами. Вона з’єднана з носом і зсередини вистелена тонкою слизовою оболонкою, яку називають мембраною Шнайдера. Саме ця мембрана — головна дійова особа операції.
Синус-ліфтинг не «свердлить пазуху». Його суть інша: мембрану обережно відшаровують від кісткового дна і піднімають угору, а простір під нею заповнюють кістковопластичним матеріалом. З часом він заміщується власною кісткою, і в ділянці з’являється висота, достатня для імпланта.
Що показує обстеження перед операцією
Рішення ухвалюють за конусно-променевою томограмою: на ній видно фактичну висоту кістки під пазухою, стан слизової, перегородки всередині неї та ознаки запалення. Звичайного двовимірного знімка замало, а від виміряної висоти залежить сама методика.
Відкритий синус-ліфтинг
Відкриту методику застосовують, коли власної кістки лишилося зовсім мало. У бічній стінці щелепи формують невелике віконце, через нього відшаровують мембрану, піднімають її та вносять матеріал, після чого ясна ушивають.
Це повноцінна хірургічна операція: вона дозволяє наростити значний об’єм під візуальним контролем, але набряк і дискомфорт після неї виражені сильніше. Імплант у таких випадках частіше ставлять окремим етапом, коли кістка дозріла.
Закритий синус-ліфтинг
Закритий, або трансальвеолярний, варіант проводять через те саме ложе, яке готують під імплант. Хірург доходить інструментом до дна пазухи, піднімає мембрану на кілька міліметрів і вносить матеріал через цей вузький канал, часто одразу встановлюючи імплант.
Втручання менш травматичне і легше переноситься, проте підняти мембрану так можна лише обмежено, а прямого огляду немає — лікар працює за тактильними відчуттями й даними томограми. Тому метод підходить, коли висоти бракує небагато.
Скільки триває загоєння
Строків тут два. М’які тканини загоюються швидко: набряк спадає за кілька днів, шви знімають через тиждень-півтора, до звичного ритму пацієнт повертається рано.
Дозрівання кістки триває кілька місяців, причому після відкритої методики довше, ніж після закритої. Конкретні строки залежать від обсягу нарощування, матеріалу й особливостей організму, тому їх називають індивідуально: у клініці RelaxDent, яка виконує синус-ліфтинг у Львові, план етапів обговорюють на консультації разом із результатами томограми.
Що впливає на відновлення
Кілька тижнів після операції важливо не створювати перепадів тиску в пазусі: не сякатися з силою, чхати з відкритим ротом, стриматися від пірнання й авіаперельотів. Куріння помітно погіршує приживлення матеріалу.
Операцію відкладають при загостренні гаймориту, нелікованому запаленні сусідніх зубів чи декомпенсованих загальних хворобах. Хронічні стани рідко забороняють її повністю, але потребують підготовки з отоларингологом.
Синус-ліфтинг — не самостійне лікування, а підготовчий етап, який робить імплантацію бічних зубів верхньої щелепи можливою. І чим менше часу минуло після втрати зуба, тим більший шанс обійтися простішим варіантом.
